Дистанційне навчання ІІ курс (8-9 тиждень) Фінансові послуги

Тема: Фінансові послуги.

Програмування як вид економічної діяльності.

План:

1.Фінансові послуги.

2.Світові центри банківсько-фінансової діяльності.

3. Вплив глобалізації на розміщення фінансових установ.

4.Країни-офшори.
5.Особливості розміщення фінансових установ в Україні.
6.Комп’ютерне програмування.

7.Аутсорсинг, його переваги  і  недоліки

8.Аутсорсинг інформаційних технологій (ІТ-аутсорсинг).

9. Країни-лідери на світовому ринку комп’ютерного програмування.

5. 

Фінансова діяльність

     Найбільшими за обсягом вартості у світі є фінансові послуги. На них припадає близько 20 % вартості усіх послуг. Вони є основою сучасної економіки. Будь­-яка господарська діяльність так чи інакше залежить від послуг, які забезпечуються фінансовим сектором. Кошти можуть бути в наявності в одних суб’єктів господарювання, а інвестиційні потреби виникають в інших. Через те ринок фінансових послуг виконує роль посередника руху коштів від їх власників до користувачів.

    Право здійснення певних фінансових послуг належить лише банкам: залучення коштів на депозити, розрахунково-­касове обслуговування, інкасація коштів, платіжних та розрахункових документів, купівля-­продаж іноземної валюти в готівковій та безготівковій формах. Існуючі фінансові послуги можуть надавати окрім банків також страхові, інвестиційні, брокерські та інші компанії. Найбільш поширені поміж них кредитні послуги (від лат. creditum – позика). Кредитування здійснюється на основі ряду принципів: повернення, строковість, платність, цільовий характер, забезпеченість. Перші три принципи означають, що кошти, надані у формі позики, слугують лише тимчасовим джерелом поповнення коштів і після завершення визначеного терміну мають бути повернені з відсотками. Цільовий характер кредиту означає надання його лише під певну мету. Забезпеченість кредиту передбачає наявність майна, яке банк може забрати через неповернення коштів.

   Фінансові послуги становлять великий і зростаючий сектор фактично у всіх країнах, особливо в тих, господарство яких зазнає стрімкої модернізації. Торгівля фінансовими послугами також зростає внаслідок нових ринків у країнах, що розвиваються, та з перехідною економікою. У 2015 р. у вартості імпорту послуг України фінансові послуги становили 15,8 %.

   В останній чверті XX – початку XXI ст. намітилася тенденція до посилення концентрації фінансових операцій в рамках міжнародних і регіональних фінансових центрів. Більшість з них концентрують непропорційно велику частку міжнародних фінансових операцій. Наприклад, у Нью-Йорку зосереджено більш ніж 2/3 всіх активів іноземних банків, що діють в США. Глобалізація ринків фінансових послуг сприяє інтенсивному росту і консолідації світових фінансових центрів. Так, на перші три – Лондон, Нью-Йорк та Сінгапур – припадає понад половину обсягу операцій валютних бірж світу.

   Фінансовий центр – це світове місто, в якому сконцентровано багато банків міжнародного значення, великих фірм, а також є фондова біржа – постійно діючий ринок цінних паперів.

    У цих центрах зосереджено міжнародні банки, банківські консорціуми, фондові біржі, які здійснюють міжнародні валютні, кредитні операції, а також операції з цінними паперами й золотом. Відносини між провідними міжнародними фінансовими центрами поєднують одночасно співпраці з жорсткою конкурентною боротьбою, тому співвідношення сил між ними постійно змінюється. У переліку міжнародних фінансових центрів у 2016 р. названо 86 міст. Їх рейтинг ґрунтується на таких п’яти критеріях: бізнес-­клімат, розвиток фінансової сфери, розвиток інфраструктури, людський капітал та репутація.

     Старими фінансовими центрами є Нью-Йорк, Лондон, Франкфурт- на-Майні, які існують та відіграють провідну роль у фінансових операціях протягом тривалого часу. Розвиток нових фінансових центрів почався в останні десятиліття, а їх зростання сталося переважно через штучне створення умов для стимулювання місцевої економіки: Сінгапур, Сянган (Гонконг), Ер-Ріяд, Доха, Дубай.

    У міжнародних фінансових центрах склалася своя спеціалізація. Так, Лондон відомий перш за все ринками євровалютних операцій, фондових цінностей, золота. Цюріх грає роль ринку золота, Сінгапур – фондового акумулятора Південно­-Східної Азії, Сянган (Гонконг) – центру міжнародного синдикованого кредитування. У Нью-Йорку розташовано штаб­-квартири більшості інвестиційних банків, що займаються операціями злиття та поглинання.

   Окрім міжнародних фінансових центрів існує понад 50 невеликих офшорних фінансових центрів, в основному в малих країнах або залежних територіях, часто острівних державах з обмеженими джерелами доходів: Кіпр, Багамські Острови, Панама, Віргінські Острови (США), Науру та інші. Країни і території, що мають офшори, вирізняються зниженими податковими ставками і невеликими реєстраційними платежами. Вони, як правило, надають гарантії секретності операцій, а також інші пільги. Реєстрація та функціонування іноземних фірм на їх території забезпечують істотне поповнення їхніх доходів. В Україні фінансові центри сформувалися на початку XX ст. Ними стали Київ, Львів, Харків та Одеса. За роки незалежності до них приєднався Дніпро, де розташований головний офіс найбільшого в Україні банку («ПриватБанк»).

      Комп’ютерне програмування. Аутсорсингові послуги

   У наш час деякі компанії для виконання окремих видів робіт запрошують фахівців того самого профілю, що й її працівники, але з інших компаній або навіть країн. Але частіше це робиться заради скорочення витрат: компанії знаходять працюючих з країн, де існує надлишок дешевої робочої сили.

    Аутсорсинг (від англ. outsourcing – поза межами ресурсу) – передача компанією  частини її завдань або процесів стороннім виконавцям.

  Явище, протилежне аутсорсингу, має назву інсорсинг – виконання проекту здійснюють співробітники компанії, а не сторонні спеціалісти. Аутсорсинг проявляється у багатьох сферах: промисловій, фінансовій, керування персоналом, торговельній, юридичній, видавничій, наданні побутових послуг.

  Найчастіше відбувається IT-аутсорсинг, тобто аутсорсинг інформаційних технологій, зокрема робіт зі створення та супроводу програмових продуктів. Високий рівень оплати праці програмістів та в цілому людей інтелектуальних професій у високорозвинутих країнах вимагає від корпорацій колосальних витрат, що призводить до зростання вартості кінцевого продукту. Щоб її зменшити, доводиться відмовитися від повного штату програмістів і передати якусь частину їхньої роботи іншим фірмам, у багатьох випадках за кордон, що обходиться набагато дешевше. Так на різниці в оплаті праці всередині компанії та за кордоном зародилося офшорне програмування як бізнес­-напрям. Воно полягає у розробці програмового забезпечення на замовлення, винесенні другорядних служб та некритичних для бізнесу процесів, але тих, що вимагають значного обсягу відносно некваліфікованої праці, до країн з дешевою робочою силою. Поряд із суттєвими перевагами аутсорсинг має й недоліки: витік професійної інформації, сумнівна кваліфікація працюючих, довша тривалість виконання замовлень тощо.

   Щорічний обіг світового ринку аутсорсингу становить близько $315 млрд. Найсильніші позиції на ньому посідають Італія (аутсорсинг послуг) та Китай (аутсорсинг промислового виробництва). Крім них помітне місце в аутсорсингу послуг посідають Філіппіни, Єгипет, Пакистан, а в ІТ-­аутсорсингу – Росія, Бангладеш, Болгарія, Україна, Білорусь, Румунія.

    У світовому рейтингу виробників програмового забезпечення Україна посідає 15­-те місце. Річна частка нашої держави у світовому ІТ-­аутсорсингу становить приблизно $600 млн на рік. Раніше аутсорсингові компанії були зосереджені у великих містах, а нині цей напрям активно розвивається в регіонах. Більшість вітчизняних компаній зорієнтовані на закордонні ринки. На думку представників компанії Microsoft, український ринок ІТ-­аутсорсингу молодий, і для нього характерні усі риси подібних країн: «йому властиві піратство й невелика потреба в програмових продуктах на внутрішньому ринку».

Домашнє завдання:

1. Опрацювати параграфи ПІДРУЧНИКа 46-47

2. ТЕСТ
3. Підготуватися до контрольної роботи за ІІ семестр (19.05) за темами: "Металургійне виробництво", "Хімічне виробництво", "Виробництво машин та устаткування", "Виробництво тканин, одягу, взуття", "Виробництво харчових продуктів" та з розділу : "Третинний сектор економіки"(Транспорт, Торгівля, Туризм, Наукова діяльність.Освіта .Охорона здоров'я, Фінансові послуги. Компютерне програмування)

Кількість отриманих балів	Оцінка
22	10
21-20	9
18-19	8
14-17	7
11-13	6
8-10	5
5-7	4
3-4	3
1-2	2