Дистанційне навчання І курс (ІІІ тиждень) Населення

Тема: Кількість населення в світі та Україні. Чинники, що впливають на кількість населення: природній рух, міграції. Міграційна політика держав. Зміна кількості населення в світі та Україні. Регіональні відмінності демографічних процесів. Дослідження П. Чубинського. Демографічна політика. Механічний рух населення: причини і види міграцій, основні напрямки міграційних потоків у світі та Україні. Українська діаспора. Міграційна політика.

Практична робота 11. Обчислення показників природного та механічного руху населення в різних регіонах України

Населення Землі "Лічильник населення світу"
Так, сьогодні на планеті проживає майже 7.7 млрд осіб. Числа швидко змінюються. Сайт в режимі онлайн дає розгорнуту характеристику населенню світу і кожної країни окремо. Можна проводити аналогію і порівнювати показники і країни. Населення Землі в 5000 році до н.е. становило 5 млн. чоловік Люди жили мало, раніше народжували і раніше вмирали. А середня тривалість життя була 45-50 років. Середня тривалість життя сучасної людини становить 70-75 років. Щохвилини народжується близько 150 чоловік. Цікавим фактом є, приміром, і той момент, що перший свій мільярдний рубіж людство переступило в 1800 році. А за 127 років ця цифра була збільшена вдвічі.

Задайте на сайті у пошуку країни Китай і Індію та визначте їхні чисельності. Порівняйте із даними, що надаються у підручнику. Отже, за чотири роки Китай «зріс» майже на 31 млн осіб, а Індія – більше ніж 60 млн осіб. Ви легко скажете, що темпи росту населення в Індії вдвічі вищі, ніж у Китаї. І якщо різниця у чисельності цих двох країн у 2015 році складала  58 млн осіб, то сьогодні вона зменшилась до 28 млн осіб. Порівняйте, якою була чисельність на планеті у різні історичні часи . Чому відбуваються постійні зміни у характеристиках населення, до чого вони призводять, для чого вони потрібні і яка наука займається їх вивченням?

Нині в цивілізованих країнах переконані, що найбільша цінність – людина. Країна може бути багатою і розвиненою коли вона має інтелектуально розвинених і творчих людей, які є головний ресурсом країни. Знання про кількість населення, його склад, закономірності його розміщення необхідні будь-якій державі. І відомості розповідають про процеси, що відбуваються в країні, дозволяють прогнозувати кількість  трудових ресурсів і аналізувати зміни в структурі населення, а також використовуються під час розміщення різних виробництв. Сьогодні на уроці ми дізнаємося про кількість населення в світі  та Україні, чинники, що впливають на неї: природний рух, міграції.

Перегляньте відео Вступ

Демографія (з грецьк. народоопис) – наука про склад і рух населення та закономірності його розвитку.

Населення – сукупність людей, які постійно проживають на певній території.

Проблемне запитання уроку: До чого призводить невпинне збільшення населення у світі і стрімке зменшення населення в Україні?

Природній рух населення – зміна кількості населення внаслідок процесів народжуваності та смертності.
Природній рух населення              Природній рух

Природний приріст – різниця між показниками народжуваності і смертності.

Відтворення населення – безперервний, постійно повторюваний процес зміни поколінь через народження і смерть.

Старіння населення – зростання частки людей похилого віку у віковій структурі населення.

Депопуляція – зменшення кількості населення внаслідок від’ємного природного приросту.

Демографічний вибух – різке збільшення кількості населення внаслідок стрибкоподібного зростання його природного приросту.

Точну  інформацію  про кількість населення дозволяє нам отримати перепис населення. У 1874 році під керівництвом П. Чубинського було здійснено перший перепис населення у Києві.  Останній Всеукраїнський перепис населення проведено в 2001 році. Його результати – 48 млн 923 тис. осіб. Але це застарілі дані. На 1 січня 2019 р. ця цифра становила 42 млн 153 тис. 656 осіб. Наступний перепис населення очікується у 2020 р. Але щороку здійснюється поточний облік населення, хоча у ньому не враховують багатьох показників. Ним займаються декілька організацій. 

Зміни чисельності населення в Україні

До чого призводить невпинне збільшення населення у світі?

• До збільшення чисельності голодуючих. Вперше з 1970 року кількість людей у світі, які голодують, перевищила один мільярд. За даними ООН, до цього призвела світова економічна криза та труднощі національних економік країн, що розвиваються. Щоб прогодувати таку кількість людей, на думку експертів, у найближчі 40 років необхідно подвоїти, а то й потроїти обсяг виробництва продовольчих товарів.
• Висока щільність населення веде до руйнування середовища проживання та виснаження природних ресурсів.
• Також, за оцінками експертів, на планеті намічається певне суперництво за лідерство між країнами. За неофіційними даними, Індія, яка мріє про статус великої держави і суперничає з Китаєм, має намір відстоювати право на “корону”.

До чого призводить стрімке зменшення населення в Україні?

• До погіршення демографічних характеристик працездатного населення і показників демографічного розвитку і як результат – зменшення величини сукупного національного доходу.
• До старіння населення, збільшення «навантаження» на працездатну його частину; скорочення тривалості життя як чоловіків, так і жінок; погіршення здоров’я нації; інтенсифікації міграційних процесів, вплив яких на демографічні та соціально-економічні показники суперечливий і нерідко негативний.
• До зростання кількості бідних та зменшення споживчого попиту, а механічна рухливість та інтенсивний відплив осіб молодого віку зумовлюють деформацію вікової структури працездатних.

Кількість і густота населення, її територіальні відмінності

Порівняння показників природного руху

Географія природного руху населення в Україні

Демографічна політика - це комплекс заходів, спрямованих на регулювання динаміки кількості населення.

Що вам відомо з приводу проведення і реалізації демографічної політики в нашій державі?

За кожну народжену дитину сім’я отримує одноразову виплату у сумі 11 тис. Мати дитини може знаходитися в оплачуваній декретній відпустці до 3 років, та отримувати щомісячну виплату – 860 грн. Багатодітним сім’ям, а це 3 дітей та більше, надаються різноманітні пільги.

Демографічна політика в Україні направлена на збільшення народжуваності та приросту населення.

А як ви вважаєте, чи вдало проводиться ця політика в Україні?

Не зовсім, приріст населення в Україні у 2008 році склав 5,3%, а у 2017 р. – (-3,9 %), хоча здвиги є, але приріст населення залишається від’ємним. Бачу причини у наступному:

• не має у людей впевненості у завтрашньому дні;
• у країні економічна криза;
• низький рівень добробуту населення;
• низький рівень медичного обслуговування;
• зона АТО на Донеччині та Луганщині.

Механічний рух населення (міграції) — переміщення людей по території. Міграції класифікують за причинами, термінами, мотивами та іншими критеріями.

1.   Міграції та їх класифікація

Міграція населення (від лат. тідгаііо — переміщення) — пере­міщення людей (мігрантів) через кордони тих чи інших адмі­ністративно-територіальних одиниць зі зміною місця проживання назавжди або на більш-менш тривалий час.

Для характеристики міграцій використовують різні критерії. Міграції класифікують за причинами (економічні, політичні, релі­гійні, національні, екологічні тощо); термінами (сезонні, тимчасо­ві, постійні, або незворотні), масовістю (одиничні і масові); дальніс­тю (міжконтинентальні і внутрішньоконтинентальні); напрямами (зовнішні і внутрішні); мотивами (примусові та добровільні); спосо­бами організації (організовані та неорганізовані); правовим стату­сом (легальні і нелегальні).

Розглянемо деякі з них детальніше. Залежно від напряму мі­грації розділяють на зовнішні (перетин кордонів держави) і внут­рішні (переміщення всередині державної території). Механічний рух населення (міграції) Якщо зовніш­ня міграція розглядається як виїзд за межі держави, її називають еміграцією, то в’їзд або повернення на колишнє місце проживан­ня — імміграцією. До внутрішніх міграцій належать відтік сіль­ського населення до міст, так звані «маятникові міграції» — поїзд­ки до місць роботи або навчання тощо.

Поняття еміграція, імміграція, міграція та сальдо міграцій     Внутрішні міграції

У певні періоди зовнішні міграції набувають настільки масового характеру, що в країні еміграції різко скорочується кількість насе­лення, а в країні імміграції механічний приріст населення переви­щує природний. Так, 2/3 приросту населення Ізраїлю забезпечують іммігранти, щорічна імміграція до США становить близько 1 млн чол., до Канади — 200 тис., до Австралії — 130 тис. З іншого боку, Ірландія пережила три хвилі еміграції, які зменшили її населення з 8,3 до 3 млн чол.; Росія та Україна — чотири хвилі, Італія — шість.

2.   Причини зовнішніх міграцій

Якщо розмістити причини еміграції за ступенем важливості, то на першому місці буде економічна, пов’язана з пошуком роботи, поліпшенням умов життя. Це спричиняє так звану трудову мігра­цію. Економічні причини обумовили і таке відносно нове міграцій­не явище, як «відтік інтелекту»: великі заробітні плати в розви­нених країнах приваблюють висококваліфікованих фахівців.

У міжнародних міграційних процесах вирізняють три великі хвилі трудової міграції:

•         хвиля «старої міграції» (перші дві третини XIX ст.) — потік економічних мігрантів з Європи до Америки, Австралії, Нової Зеландії, Південної Африки;

•         друга хвиля (наприкінці XIX — на початку XX ст.) — переселен­ня селян в роки столипінської земельної реформи, економічне освоєння Сибіру і Далекого Сходу, переселення селян з Європи до Америки внаслідок погіршення рівня життя (картопляний голод в Ірландії, падіння цін на європейську пшеницю);

•         хвиля «нової міграції» (після Другої світової війни) — перемі­щення некваліфікованих робітників, науковців і фахівців з від­сталих країн до розвинених.

Сучасна міжнародна міграція робочої сили зумовлена віднос­ним перенаселенням і, відповідно, низьким рівнем соціально- економічного розвитку десятків слаборозвинених країн. До почат­ку 1990-х рр. половину з 20 млн іммігрантів у розвинених держа­вах Заходу складали вихідці зі слаборозвинених країн. Максимальна кількість іммігрантів — 13 млн чол. — припадає на країни Європейського Союзу, іншими центрами імміграції є США, країни Перської затоки, Південна Африка.

Політичні міграції спричинені війнами, революціями, ліквіда­цією колоній, зміною державних кордонів тощо. Політична емігра­ція у значних масштабах відбувалася після Жовтневої революції в Росії, Першої і Другої світових війн. У 90-х роках ХХ ст. найбіль­ші потоки емігрантів спостерігалися на Балканах після громадян­ської війни, що стала наслідком розпаду Югославії на ряд суверен­них держав.

Релігійні міграції, як правило, пов’язані із паломництвом до святинь: Єрусалима, Мекки та ін. Типовим прикладом міграцій на національному підґрунті є переселення євреїв з усього світу до Із­раїлю, який було створено у 1948 р.

Останнім часом до головних причин міграцій додалася ще од­на — екологічна. Люди залишають райони екологічних катастроф, де існує загроза для їх здоров’я і життя (ЧАЕС, Приуралля).

Країни з високими показниками міграції (2000—2005 рр.)

Місце	Країна	Сальдо імміграції (тис. осіб)
1	США	6493
2	Іспанія	2846
3	Італія	1125
4	Канада	1041
5	Німеччина	1000

Місце	Країна	Сальдо еміграції (тис. осіб)
1	Мексика	3983
2	Китай	1900
3	Індія	1350
4	Іран	1250
5	Пакистан	1239

1.   Наслідки та проблеми зовнішніх міграцій

Сучасні міграції контролюються здебільшого державними ор­ганами, які покликані створювати сприятливі життєві умови для іммігрантів, контролювати їх кількість, склад. Існує багато між­народних угод, що регулюють напрями міграційних потоків для більш раціонального використання робочої сили.

Завдання 3. Висловіть свою думку щодо позитивних та нега­тивних наслідків міграцій. Обґрунтуйте свою відповідь конкретни­ми прикладами.

Міграція робочої сили значною мірою (причому як негативно, так і позитивно) впливає як на країни, до яких вона імпортується, так і на країни-експортери трудових ресурсів.

Система економічних зв’язків, що виникають між державами у зв’язку з міграцією робочої сили, супроводжується потоками то­варів і капіталів, у тому числі грошовими переказами на батьків­щину іммігрантів. Так, на початок ХХІ ст. близько 40 країн світу мали у своїх надходженнях з-за кордону не менше 100 млн дол. від мігрантів, а 10 країн — понад 1 млрд дол. Крім того, країни, що експортують робочу силу, отримують низку інших переваг, як-от: зниження тиску надлишкових трудових ресурсів і, відповідно, соці­ального напруження в країні; безкоштовне навчання робочої сили професійних навичок, ознайомлення з передовою організацією пра­ці та ін. Міграція інтелектуальної еліти нації викликає негативні на­слідки для країни-«донора». Так, наприкінці ХХ ст. Україна втра­тила значний науковий потенціал, що негативно позначилося на економічному розвитку держави. До того ж висококваліфіковані емігранти не завжди знаходять роботу, яка відповідає їхній кваліфі­кації у тій країні, куди вони емігрували.

Наслідки використання «сірого капіталу» для розвинених кра­їн більш позитивні. Наприклад, за умовними розрахунками, чис­тий виграш для США від залучення одного «середнього» вченого- гуманітарія складає близько 320 тис. дол., вченого в галузі суспільних наук — 253 тис. дол., інженера — 265 тис. дол., ліка­ря — 664 тис. дол.

Водночас неконтрольований приїзд емігрантів може спричиня­ти навіть у розвинених країнах соціальне напруження, пов’язане із зайнятістю, етнокультурною або релігійною нетерпимістю (напри­клад, заворушення мусульман у Парижі). Тому більшість країн проводить жорстку імміграційну політику.

Значні проблеми в багатьох країнах світу зумовлені нелегаль­ною міграцією, яка є загрозою для міжнародної стабільності й роз­витку держав. Протидія нелегальній міграції безпосередньо пов’язана із забезпеченням національної безпеки держави, оскіль­ки нелегальна міграція сприяє створенню організованих злочин­них угруповань, діяльність яких спрямована на незаконне вве­зення мігрантів включаючи торгівлю людьми, сексуальну експлуатацію жінок і дітей. Для нашої країни проблема нелегаль­них мігрантів є особливо актуальною, адже внаслідок свого гео­графічного положення вона виступає своєрідним транзитним мос­том, що поєднує Азію та Європу

Українська діаспора і причини ЇЇ виникнення

Українська діаспора – це перебування українців поза етнічною територією в результаті добровільної чи вимушеної еміграції.

 У долі будь-якої країни велику роль відіграє ментальність. 

Ментальність – образ мислення, характер народу. Українці відзначаються терпимістю до інших народів, відсутністю агресивності (ніколи не загарбували землі інших країн), лагідністю, гумором, працелюбністю, акуратністю тощо.

Українська діаспора складає до 16-20 млн. чоловік.

Діаспорою називають населення, що живе розсіяно, за межами території національної держави. Українську діаспору умовно поділяють на західну та східну.

Східною діаспорою називають українське населення колишніх республік СРСР (близько 7 млн осіб). З них майже 4,3 млн проживає в Росії (найбільше ца Кубані, в Сибіру, Далекому Сході, Москві). Близько 900 тис. становить українське населення в Казахстані, 600 тис— у Молдові.

Західну діаспору (понад 4 млн осіб) утворюють українці, що живуть поза межами колишнього СРСР. Найбільше їх проживає в США (1,2 млн осіб), Канаді (1 млн осіб), а також у Бразилії, Аргентині, Польщі, Румунії, Франції, Австралії. У більшості цих країн українці зберегли свою мову, маючи можливості навчатися нею у недільних школах.

Діаспора сформувалась в основному за рахунок еміграції з українських земель. В основному інтенсивні потоки емігрантів пояснюються поразками у визвольних змаганнях народу за свою державність або з примусовими виселеннями. Значна добровільна еміграція з економічних мотивів відбувалася із західних та східних районів України наприкінці XIX — початку XX ст. Спрямована вона була до Канади й США. Три наступні хвилі еміграції мали переважно політичний характер. Вони пройшли після знищення УНР, встановлення радянської влади у Західній Україні (1917—1921 рр.). Наступна хвиля зумовлена подіями Другої світової війни та знищенням Української повстанської армії (кінець 1940-х — початок 1950-х рр.). Четверта — стосується виселення дисидентів (людей, що відкрито виступали проти комуністичного режиму у 1960—1970-і рр.). Окрім того, мільйони українців були депортовані з кінця 1920-х до середини 1950-х рр. на простори Сибіру і півночі Росії.

Із середини 1950-х до 1980-х рр. значна еміграція відбувалася з економічних мотивів. Тисячі молодих людей їхали на освоєння цілинних земель у Казахстан, на спорудження новобудов у Сибір, на Урал. З національних мотивів спостерігався відтік єврейського населення з країни у 1980—1990-і рр. У середині 1990-х рр. зросла еміграція з України до Росії та західних країн. В останні роки переважаючою є еміграція до західних країн, що сприяє зростанню кількості західної української діаспори.

Частково формувалася українська діаспора й у результаті переділів кордонів, у тому числі й у XX ст.

Ми патріоти своєї Батьківщини і вважаємо, що наше покоління може побудувати нову Україну.

 Українська діаспора та видатні українці

Домашнє завдання.

1.  Підручник, опрацювати відповідні параграфи (48-50).

2.  Тестові завдання:

Чисельність населення світу й України

1.  Значне сповільнення темпів приросту населення називають: 

А. демографічним переходом

Б. демографічною кризою

В. демографічним вибухом

2. Стрімке збільшення кількості населення називають: 

А. демографічним переходом

Б. демографічним вибухом

В. демографічною кризою

3.Наука, яка вивчає кількість і якість населення, а також причини, які призводять до їхньої зміни, називається: 

А. етнографією

Б. демагогією

В. демографією

4. Сукупність людей, які постійно живуть на певній території, називають: 

А. нацією

Б. етносом

В. народом

Г. населенням

5. Виберіть з переліку три найбільші країни за чисельністю населення: 

А. Бразилія

Б. Індія

В. Китай

Г. Пакистан

Д. Нігерія

Е. США

Є. Індонезія

6. Перший "демографічний вибух" був характерний для країн: 

А. високорозвинутих

Б. з перехідною економікою

В. з плановою економікою

Г. тих, що розвиваються

7. Для визначення кількості населення окремої країни проводять: 

А. переписи

Б. перегуки

В. переліки

8. Майже 61% населення зосереджено в: 

А. Африці

Б. Європі

В. Азії

Г. Америці

9. За часів незалежності був проведений єдиний перепис населення у: 

А. 2014 році

Б. 1991 році

В. 1996 році

Г. 2001 році

10. Явище "демографічної кризи" найхарактерніше для країн: 

А. Африки

Б. Європи

В. Америки

Г. Азії

11. Явище, при якому смертність вища за народжуваність, має назву: 

А. декларація

Б. депопуляція

В. деструкція

12. У 2016 році на Землі проживало ... мільярдів населення: 

А. 6,9

Б. 7 ,4

В. 8,1

Г. 6,7

13. Засновником Інституту демографії Академії наук України став видатний демограф: 

А. Володимир Кубійович

Б. Михайло Птуха

В. Павло Чубинський

Г. Степан Рудницький

14. Серед європейських країн Україна займає місце за кількістю населення: 

А. друге

Б. четверте

В. перше

Г. шосте

15. Переміщення людей по території зазвичай із зміною місця перебування назавжди або на певний проміжок часу, називають: 

А. інфляцією

Б. міграцією

В. депопуляцією

Г. дефляцією

16. Природний рух населення характеризується такими показниками, як: 

А. чисельність населення

Б. смертність

В. кількість дітей

Г. народжуваність

Д. тривалість життя

Е. природний приріст

17. Якщо кожне наступне покоління чисельно менше за попереднє, то відбувається процес: 

А. "омолодження нації"

Б. "винищення нації"

В. "старіння нації"

18. Друге місце за кількістю населення посів регіон: 

А. Латинська

Б. Європа

В. Африка

Г. Австралія

19. Виберіть три найсуттєвіші причини зменшення населення в Україні: 

А. природні умови

Б. соціальні причини

В. релігійні причини

Г. економічні негаразди

Д. екологічна ситуація

Е. політичні причини

20. Показники природного руху населення вимірюються у: 

А. процентах

Б. особах

В. проміле

21. Максимальної позначки ... млн. осіб населення України досягло у 1993 році: 

А. 48,9

Б. 46,5

В. 54,3

Г. 52,2

22. В наш час, пік "демографічного вибуху" спостерігається у: 

А. Азії

Б. Америці

В. Європі

Г. Африці

23. Природній приріст визначають як: 

А. суму показників народжуваності та смертності

Б. частку показників народжуваності та смертності

В. різницю показників народжуваності та смертності

Г. добуток показників народжуваності та смертності

24. Які особливості українського населення вивчав Павло Чубинський? 

А. етнографічні

Б. політичні

В. економічні

Г. природні

25. В Україні проживає близько ... млн. осіб: 

А. 52

Б. 38

В. 45

Г. 49

3.   На основі наведених фактів визначте  види міграцій. (зовнішня, внутрішня, легальна, нелегальна, політична, сезонна, постійна )

а. У 2010 році у ВНЗ нашої країни навчалися 38166 іноземців .

б. У 2014 році за незаконне перетинання кордону України затримано 227 громадян Афганістану .

в. Із зони АТО загальна кількість переміщених осіб по території України становила 630 тис. осіб.

г. Шестикласника Андрія відвезли на літні канікули до бабусі у Херсонську обл..

д.  Родина Шварцбаумів переселилася до Ізраїлю.

е. Щодня Іван Петренко їздить на роботу із села Лозуватка до м. Кривого Рогу.

4. Завдання практичної роботи №11